1. Орфографічний словник української мови

набурити

набу́рити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набурити — див. набурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. набурити — НАБУ́РИТИ див. набу́рювати. Словник української мови у 20 томах
  3. набурити — НАЛИ́ТИ що і чого (залити якусь рідину в що-небудь; ллючи, наповнити що-небудь; ллючи, утворити калюжу); НАБУ́РИТИ розм. (у великій кількості); ВЛИ́ТИ (УЛИ́ТИ), ВВІЛЛЯ́ТИ (УВІЛЛЯ́ТИ) (залити в що-небудь); ЛИНУ́ТИ, БУРХНУ́ТИ розм., БУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. набурити — НАБУ́РИТИ див. набу́рювати. Словник української мови в 11 томах
  5. набурити — Набурити, -рю, -риш гл. Налить много. Вона туди дьогтю набурила. Мнж. 93. Словник української мови Грінченка