набідуватися
Набідува́тися, -дуюся, -єшся
гл. Много вытерпѣть, вдоволь побѣдствовать.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набідуватися — набідува́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- набідуватися — -уюся, -уєшся, док. Зазнати багато горя, нужди, лиха; нагорюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набідуватися — НАБІДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Зазнати багато горя, нужди, лиха; нагорюватися. І скаже милосердий Бог: багацько ти, страднице, набідувалася, набралася лиха на землі, та в Бога милості на небі багато (С. Словник української мови у 20 томах
- набідуватися — НАТЕ́РПІ́ТИСЯ чого і без додатка (зазнати, перенести в житті багато тяжкого, неприємного), НАМУ́ЧИТИСЯ без додатка, НАСТРАЖДА́ТИСЯ без додатка, НАБІДУВА́ТИСЯ без додатка, НАГОРЮВА́ТИСЯ без додатка, розм., НАЗНА́ТИСЯ чого, розм. Словник синонімів української мови
- набідуватися — НАБІДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Зазнати багато горя, нужди, лиха; нагорюватися. [Стара Бавмертиха:] Ой, господи, вже так набідувались за тих чотири роки (Л. Укр., IV, 1954, 216); — Подумай, Антоне, — все благала вона. Словник української мови в 11 томах