1. Словник української мови Грінченка

набіжний

Набіжний, -а, -е

Прижитой внѣ брака (о ребенкѣ). Це дитя набіжнеє у неї: вона покритка. Екатер. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набіжний — набіжни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. набіжний — -а, -е, діал. Позашлюбний (про дитину). Великий тлумачний словник сучасної мови