набіжний набі́жний -а, -е, діал. Позашлюбний (про дитину). Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me набіжка набій Значення в інших словниках набіжний — набіжни́й прикметник Орфографічний словник української мови набіжний — Набіжний, -а, -е Прижитой внѣ брака (о ребенкѣ). Це дитя набіжнеє у неї: вона покритка. Екатер. у. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках набіжний — набіжни́й прикметник Орфографічний словник української мови набіжний — Набіжний, -а, -е Прижитой внѣ брака (о ребенкѣ). Це дитя набіжнеє у неї: вона покритка. Екатер. у. Словник української мови Грінченка