набілити
Набілити, -лю́, -лиш
гл. Набѣлить.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набілити — набіли́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- набілити — -білю, -білиш, док., перех. 1》 Покрити обличчя білилами, пудрою. 2》 Зробити побілку. Набілити стелю. 3》 Вибілюючи, приготувати в якій-небудь кількості. Набілити полотна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набілити — НАБІЛИ́ТИ, білю́, бі́лиш, док. 1. що. Покрити обличчя білилами, пудрою. 2. що. Зробити побілку. Набілити стелю. 3. чого. Вибілюючи, приготувати в якій-небудь кількості. Набілити полотна. Словник української мови у 20 томах
- набілити — НАБІЛИ́ТИ, білю́, бі́лиш, док., перех. 1. Покрити обличчя білилами, пудрою. 2. Зробити побілку. Набілити стелю. 3. Вибілюючи, приготувати в якій-небудь кількості. Набілити полотна. Словник української мови в 11 томах