1. Словник української мови у 20 томах

набілити

НАБІЛИ́ТИ, білю́, бі́лиш, док.

1. що. Покрити обличчя білилами, пудрою.

2. що. Зробити побілку.

Набілити стелю.

3. чого. Вибілюючи, приготувати в якій-небудь кількості.

Набілити полотна.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набілити — набіли́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. набілити — -білю, -білиш, док., перех. 1》 Покрити обличчя білилами, пудрою. 2》 Зробити побілку. Набілити стелю. 3》 Вибілюючи, приготувати в якій-небудь кількості. Набілити полотна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набілити — НАБІЛИ́ТИ, білю́, бі́лиш, док., перех. 1. Покрити обличчя білилами, пудрою. 2. Зробити побілку. Набілити стелю. 3. Вибілюючи, приготувати в якій-небудь кількості. Набілити полотна. Словник української мови в 11 томах
  4. набілити — Набілити, -лю́, -лиш гл. Набѣлить. Словник української мови Грінченка