наверзти

Наверзти, -зу, -зе́ш

гл. Наговорить вздора.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наверзти — наверзти́ дієслово доконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
  2. наверзти — -зу, -зеш, док., перех., фам. Наговорити багато нісенітниць, дурниць. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наверзти — НАВЕРЗТИ́, зу́, зе́ш, док.,чого, фам. Наговорити багато нісенітниць, дурниць. І чого не наверзе баба! Діти все дивуються (Дніпрова Чайка); Я слав гінців наввипередки часу, щоб у письмі такого наверзти! (Л. Костенко). Словник української мови у 20 томах
  4. наверзти — Наверзти́, -рзу́, -рзе́ш; наве́рз, наверзла́, наверзли́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. наверзти — НАВЕРЗТИ́, зу́, зе́ш, док., перех., фам. Наговорити багато нісенітниць, дурниць. І чого не наверзе баба! Діти все дивуються (Дн. Чайка, Тв., 1960, 27). Словник української мови в 11 томах