1. Словник української мови Грінченка

наверещати

Навереща́ти, -щу́, -щи́ш

гл. Накричать, наговорить рѣзкимъ крикливымъ голосомъ. Наверещала повну хату, та все чортзна-що!

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наверещати — навереща́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. наверещати — -щу, -щиш, док., перех., розм. Наговорити, накричати чого-небудь верескливим голосом. || перех. Співаючи або розмовляючи верескливим голосом, негативно вплинути на що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наверещати — НАВЕРЕЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док., що і без дод., розм. Наговорити, накричати чого-небудь верескливим голосом. Приїхав чоловік: налаяв, накричав, Наверещав (Л. Боровиковський); // що. Словник української мови у 20 томах
  4. наверещати — НАВЕРЕЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док., перех., розм. Наговорити, накричати чого-небудь верескливим голосом. Приїхав чоловік: налаяв, накричав, Наверещав (Бор., Тв., 1957, 167); // перех. Словник української мови в 11 томах