наверещати
навереща́ти
-щу, -щиш, док., перех., розм.
Наговорити, накричати чого-небудь верескливим голосом.
|| перех. Співаючи або розмовляючи верескливим голосом, негативно вплинути на що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наверещати — навереща́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- наверещати — НАВЕРЕЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док., що і без дод., розм. Наговорити, накричати чого-небудь верескливим голосом. Приїхав чоловік: налаяв, накричав, Наверещав (Л. Боровиковський); // що. Словник української мови у 20 томах
- наверещати — НАВЕРЕЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док., перех., розм. Наговорити, накричати чого-небудь верескливим голосом. Приїхав чоловік: налаяв, накричав, Наверещав (Бор., Тв., 1957, 167); // перех. Словник української мови в 11 томах
- наверещати — Навереща́ти, -щу́, -щи́ш гл. Накричать, наговорить рѣзкимъ крикливымъ голосомъ. Наверещала повну хату, та все чортзна-що! Словник української мови Грінченка