навишукувати

Навишу́кувати, -кую, -єш

гл. Выискать (многое).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навишукувати — навишу́кувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. навишукувати — НАВИШУ́КУВАТИ, ую, уєш, док., чого, розм. Вишукати багато чого-небудь. Вам видніше. Тільки щоб потім не плакались, коли в “Правду” про комплекс напише, навишукує неполадок... Начбуд запевнив, що до конфлікту не дійде (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах