навишукувати
НАВИШУ́КУВАТИ, ую, уєш, док., чого, розм.
Вишукати багато чого-небудь.
Вам видніше. Тільки щоб потім не плакались, коли в “Правду” про комплекс напише, навишукує неполадок... Начбуд запевнив, що до конфлікту не дійде (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навишукувати — навишу́кувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- навишукувати — Навишу́кувати, -кую, -єш гл. Выискать (многое). Словник української мови Грінченка