нагарчати
Нагарча́ти, -чу́, -чи́ш
гл. Наворчать (о собакѣ и сердитомъ человѣкѣ).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагарчати — нагарча́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- нагарчати — -чу, -чиш, док., розм. Бурчачи, сердито вилаяти кого-небудь, висловити незадоволення кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагарчати — НАГАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм. Бурчачи, сердито вилаяти кого-небудь, різко висловити незадоволення кимсь. Після такої звістки ми нагарчали один на одного і відмовилися від поїздки (із журн.); * Образно. За цілий день трактор у вуха так йому нагарчить, що дома хочеться тиші (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- нагарчати — НАГАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм. Бурчачи, сердито вилаяти кого-небудь, висловити незадоволення кимсь. Словник української мови в 11 томах