нагарчати
нагарча́ти
дієслово доконаного виду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагарчати — -чу, -чиш, док., розм. Бурчачи, сердито вилаяти кого-небудь, висловити незадоволення кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагарчати — НАГАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм. Бурчачи, сердито вилаяти кого-небудь, різко висловити незадоволення кимсь. Після такої звістки ми нагарчали один на одного і відмовилися від поїздки (із журн.); * Образно. За цілий день трактор у вуха так йому нагарчить, що дома хочеться тиші (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- нагарчати — НАГАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм. Бурчачи, сердито вилаяти кого-небудь, висловити незадоволення кимсь. Словник української мови в 11 томах
- нагарчати — Нагарча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Наворчать (о собакѣ и сердитомъ человѣкѣ). Словник української мови Грінченка