1. Словник української мови Грінченка

нагомоніти

Нагомоніти, -ню́, -ниш

гл.

1) Наговорить много. Нагомонів стільки, що і в три мішки не забереш. Часто въ значеніи: нашумѣть, накричать.

2) — на ко́го. Накричать на кого. Нагомонів добре на свою жінку. Драг. 111.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагомоніти — нагомоні́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нагомоніти — -ню, -ниш, док., розм. 1》 перех. Розповісти, повідомити багато чого-небудь. 2》 неперех., на кого. Накричати на кого-небудь, вилаяти когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагомоніти — НАГОМОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док., розм. 1. чого і без прям. дод. Наговорити, повідомити багато чого-небудь. Прокинеться – питає, як спалось, сяде до столу – подає їй те, подає друге, подає третє і знов питається, чи до смаку матері, чи сита мати. Словник української мови у 20 томах
  4. нагомоніти — НАГОМОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док., розм. 1. перех. Розповісти, повідомити багато чого-небудь. ◊ Нагомоні́ти по́вну ха́ту — те саме, що Наговори́ти по́вну ха́ту (по́вні ву́ха) ( див. нагово́рювати). Словник української мови в 11 томах