наготувати

Наготува́ти, -ту́ю, -єш

гл. = наготовити. Наготуй шабельку та й воюй зі мною. Чуб. V. 425.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наготувати — наготува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наготувати — див. наготовлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наготувати — НАГОТУВА́ТИ див. нагото́влювати. Словник української мови у 20 томах
  4. наготувати — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. наготувати — НАГОТУВА́ТИ див. нагото́влювати. Словник української мови в 11 томах