нагризти

Нагриза́ти, -за́ю, -єш

сов. в. нагри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Нагрызать, нагрызть. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагризти — нагри́зти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нагризти — див. нагризати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагризти — НАГРИ́ЗТИ див. нагриза́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. нагризти — НАГРИ́ЗТИ див. нагриза́ти. Словник української мови в 11 томах