нагробок
Нагробок, -бка
м.
1) Надгробный камень, памятникъ надгробный.
2) Эпитафія, надгробная надпись.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагробок — нагро́бок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- нагробок — Нагробний камінь <�пам'ятник, плита>; (намогильна споруда) мавзолей, (фараонів) піраміда; З. епітафія; надгробок, надгробник. Словник синонімів Караванського
- нагробок — -бка, ч. 1》 Нагробний камінь у вигляді пам'ятника, плити і т. ін.; надгробок. 2》 заст. Намогильний напис; епітафія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагробок — Намогильниця, пам'ятник, див. мавзолей, усипальниця Словник чужослів Павло Штепа
- нагробок — НАГРО́БОК, бка, ч. 1. Нагробний камінь у вигляді пам'ятника, плити і т. ін.; надгробок. Нагробки січового кладовища. 2. заст. Намогильний напис; епітафія. Словник української мови у 20 томах
- нагробок — Нагро́бок і надгро́бок, -бка; -ро́бки, -бків надгро́бок і нагро́бок, -бка; -ро́бки, -бків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нагробок — НАГРО́БОК, бка, ч. 1. Нагробний камінь у вигляді пам’ятника, плити і т. ін.; надгробок. 2. заст. Намогильний напис; епітафія. Словник української мови в 11 томах