нагрівання
Нагріва́ння, -ня
с. Нагрѣваніе. Вода од нагрівання береться парою. О. 1862. III. 32.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагрівання — нагріва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- нагрівання — [нагр'іван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- нагрівання — -я, с. Дія за знач. нагрівати і нагріватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагрівання — НАГРІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. нагріва́ти і нагріва́тися. Майже всі органічні речовини горючі й порівняно легко розкладаються від нагрівання (з навч. літ.); – Що таке? Що ти сказала? – склала зошит Лань, куди вона записувала почуте від Лесі про нагрівання металу (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
- нагрівання — НАГРІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. нагріва́ти і нагріва́тися. — Бачте, діти, — казала вчителька, — від нагрівання тіла розширюються, збільшуються, а від холоду стискаються (Ів.. Таємниця, 1959, 12); — Що таке? Що ти сказала?... Словник української мови в 11 томах