1. Словник української мови у 20 томах

нагрівання

НАГРІВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. нагріва́ти і нагріва́тися.

Майже всі органічні речовини горючі й порівняно легко розкладаються від нагрівання (з навч. літ.);

– Що таке? Що ти сказала? – склала зошит Лань, куди вона записувала почуте від Лесі про нагрівання металу (А. Хижняк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагрівання — нагріва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. нагрівання — [нагр'іван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. нагрівання — -я, с. Дія за знач. нагрівати і нагріватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нагрівання — НАГРІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. нагріва́ти і нагріва́тися. — Бачте, діти, — казала вчителька, — від нагрівання тіла розширюються, збільшуються, а від холоду стискаються (Ів.. Таємниця, 1959, 12); — Що таке? Що ти сказала?... Словник української мови в 11 томах
  5. нагрівання — Нагріва́ння, -ня с. Нагрѣваніе. Вода од нагрівання береться парою. О. 1862. III. 32. Словник української мови Грінченка