надавець

Надаве́ць, -вця́

м. и нада́вця, -ці, м.

1) Датель, даритель, жертвователь.

2) Учредитель, основатель.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надавець — -вця, надавця, -і, ч., діал. 1》 Давач, даритель. 2》 Засновник, фундатор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. надавець — нада́вець відправник, адресант (ст): Олена взяла лист і машинально перевернула на другий бік: хто ж надавець? Адреси там не було (Вільде) Лексикон львівський: поважно і на жарт