надвірняк
Надвірня́к, -ка
м. Боровъ, не посаженный въ особое помѣщеніе для откармливанія. Брацл. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надвірняк — надвірня́к іменник чоловічого роду, істота кабан Орфографічний словник української мови
- надвірняк — -а, ч., діал. Кабан, не посаджений в окреме приміщення для відгодівлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надвірняк — НАДВІРНЯ́К, а́, ч., розм. Кабан, непосаджений у відведене для його відгодівлі приміщення. Словник української мови у 20 томах