1. Словник української мови у 20 томах

надвірняк

НАДВІРНЯ́К, а́, ч., розм.

Кабан, непосаджений у відведене для його відгодівлі приміщення.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надвірняк — надвірня́к іменник чоловічого роду, істота кабан Орфографічний словник української мови
  2. надвірняк — -а, ч., діал. Кабан, не посаджений в окреме приміщення для відгодівлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надвірняк — Надвірня́к, -ка м. Боровъ, не посаженный въ особое помѣщеніе для откармливанія. Брацл. у. Словник української мови Грінченка