1. Словник української мови Грінченка

надпалювати

Надпалювати, -люю, -єш

сов. в. надпали́ти, -лю́, -лиш, гл. Сжигать, сжечь часть. Подпалена свічка воскова. Сим. 232.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надпалювати — надпа́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надпалювати — НАДПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДПАЛИ́ТИ, лю́, алиш, док., що, рідко чого. Спалювати що-небудь не повністю, а лише частину чого-небудь. А далі й сам [Ромодан], надпаливши Пирятина і по-татарськи обідравши, на Гуляницького і на інших полковників рушив (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах