надпалювати
НАДПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДПАЛИ́ТИ, лю́, алиш, док., що, рідко чого.
Спалювати що-небудь не повністю, а лише частину чого-небудь.
А далі й сам [Ромодан], надпаливши Пирятина і по-татарськи обідравши, на Гуляницького і на інших полковників рушив (П. Куліш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надпалювати — надпа́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- надпалювати — Надпалювати, -люю, -єш сов. в. надпали́ти, -лю́, -лиш, гл. Сжигать, сжечь часть. Подпалена свічка воскова. Сим. 232. Словник української мови Грінченка