надриґанчик

Надриґанчик, -ка

м. Щеголь, франть. То шевчики, такі є надриґанчики, — як у місті. Ном. № 10838.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надриґанчик — НАДРИҐА́НЧИК, а, ч., розм., ірон. Чепурун, франт. То шевчики, такі є надриґанчики, – як у місті (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах