надриґанчик
НАДРИҐА́НЧИК, а, ч., розм., ірон.
Чепурун, франт.
То шевчики, такі є надриґанчики, – як у місті (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надриґанчик — Надриґанчик, -ка м. Щеголь, франть. То шевчики, такі є надриґанчики, — як у місті. Ном. № 10838. Словник української мови Грінченка