1. Словник української мови у 20 томах

надривно

НАДРИ́ВНО.

Присл. до надри́вний.

Ніколи Таня не бачила його таким. Губи бліді, надривно дихає, щось хоче сказати й не може (О. Гончар);

Надривно і люто гарчали танки (Д. Ткач);

Десь над річкою надривно кричали сичі (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надривно — надри́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. надривно — Присл. до надривний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надривно — Гостро, жахливо, несамовито, нестерпно, нестямно, проймаюче Словник чужослів Павло Штепа
  4. надривно — НАДРИ́ВНО. Присл. до надри́вний. Ніколи Таня не бачила його таким. Губи бліді, надривно дихає, щось хоче сказати й не може (Гончар, Людина.., 1960, 8); Надривно і люто гарчали танки (Ткач, Плем’я.., 1961, 5); Десь над річкою надривно кричали сичі (Цюпа, Назустріч.., 1958, 70). Словник української мови в 11 томах