1. Словник української мови Грінченка

надро

Надро, -ра

с.

1) Нѣдра, лоно. Нехай Господь її прийме, мою голубоньку, на своє надро. МВ. І. 79. Не приймеш кісточок моїх у рідне надро, де лежить старенький батечко. О. 1862. IV. 91.

2) Пазуха. Хліб десь за надром лежав.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надро — на́дро іменник середнього роду надра — внутрішній простір чогось рідко Орфографічний словник української мови
  2. надро — Лоно, нутро, утроба; мн. НАДРА, (земні) глибини; копалини, скарби. НАДСАДА, (перенапруження) натуга; (пошкодження) надрив, р. уверед. Словник синонімів Караванського
  3. надро — НА́ДРО, а, с., рідко. Те саме, що на́дра 2. – Мамо!.. Тату!.. рідні мої та любі!.. – Нехай господь її прийме, мою голубоньку, на своє надро! Так-то вже я попоплакала (Марко Вовчок); Прийняв чумака вільний степ у своє надро (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  4. надро — На́дро, -ра, -ру; на́дра, надр або на́дрів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. надро — НА́ДРО, а, с. рідко. Те саме, що на́дра 2. — Мамо!.. Тату!.. рідні мої та любі!.. — Нехай господь її прийме, мою голубоньку, на своє надро! Так-то вже я попоплакала (Вовчок, І, 1955, 48); Прийняв чумака вільний степ у своє надро (Коцюб., І, 1955, 182). Словник української мови в 11 томах