надробити
Надроби́ти, -блю́, -биш
гл. Нарѣзать кусочками. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надробити — надроби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- надробити — -дроблю, -дробиш; мн. надроблять; док., перех. Дроблячи, виготовити певну кількість чого-небудь. Надробити щебеню. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надробити — НАДРОБИ́ТИ, дроблю́, дро́биш; мн. надро́блять; док., чого. Дроблячи, виготовити певну кількість чого-небудь. Надробити щебеню. Словник української мови у 20 томах
- надробити — НАДРОБИ́ТИ, дроблю́, дроби́ш; мн. надро́блять; док., перех. Дроблячи, виготовити певну кількість чого-небудь. Надробити щебеню. Словник української мови в 11 томах