надробити

Надроби́ти, -блю́, -биш

гл. Нарѣзать кусочками. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надробити — надроби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надробити — -дроблю, -дробиш; мн. надроблять; док., перех. Дроблячи, виготовити певну кількість чого-небудь. Надробити щебеню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надробити — НАДРОБИ́ТИ, дроблю́, дро́биш; мн. надро́блять; док., чого. Дроблячи, виготовити певну кількість чого-небудь. Надробити щебеню. Словник української мови у 20 томах
  4. надробити — НАДРОБИ́ТИ, дроблю́, дроби́ш; мн. надро́блять; док., перех. Дроблячи, виготовити певну кількість чого-небудь. Надробити щебеню. Словник української мови в 11 томах