надігнати

Надігнати

см. надгонити.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надігнати — надігна́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надігнати — [над'ігнатие] наджжеину, наджжеинеш, наджжеинеимо, наджжеинеите; нак. наджжеини, наджжеин'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. надігнати — див. надгонити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надігнати — НАДІГНА́ТИ див. надго́нити. Словник української мови у 20 томах
  5. надігнати — НАДІГНА́ТИ див. надго́нити. Словник української мови в 11 томах