надігнати
Надігнати
см. надгонити.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надігнати — надігна́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- надігнати — [над'ігнатие] наджжеину, наджжеинеш, наджжеинеимо, наджжеинеите; нак. наджжеини, наджжеин'іт' Орфоепічний словник української мови
- надігнати — див. надгонити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надігнати — НАДІГНА́ТИ див. надго́нити. Словник української мови у 20 томах
- надігнати — НАДІГНА́ТИ див. надго́нити. Словник української мови в 11 томах