нажебрати
Наже́брати, -раю, -єш
гл. Добыть нищенствомъ, напросить милостыни.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нажебрати — наже́брати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- нажебрати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Жебраючи, випросити певну кількість чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нажебрати — НАЖЕ́БРАТИ, аю, аєш, док., що, чого, розм. Жебраючи, дістати, одержати певну кількість чого-небудь. – А о [тець] Сава вже розпочинає ставити нову церкву, – промовив о. Порфирій .. – Послав по селах дідів, діди нажебрали грошей (І. Словник української мови у 20 томах
- нажебрати — НАЖЕ́БРАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Жебраючи, випросити певну кількість чого-небудь. Зачав [Книш] жебрати тоді, як хата йому погоріла. Нажебрав стільки, що й побудувався й сина оженив (Март., Тв., 1954, 374); Варфоломей Копистка висипав.. Словник української мови в 11 томах