1. Словник української мови у 20 томах

нажебрати

НАЖЕ́БРАТИ, аю, аєш, док., що, чого, розм.

Жебраючи, дістати, одержати певну кількість чого-небудь.

– А о [тець] Сава вже розпочинає ставити нову церкву, – промовив о. Порфирій .. – Послав по селах дідів, діди нажебрали грошей (І. Нечуй-Левицький);

Варфоломей Копистка висипав .. усю свою калитку, все, що нажебрав протягом життя (О. Ільченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нажебрати — наже́брати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нажебрати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Жебраючи, випросити певну кількість чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нажебрати — НАЖЕ́БРАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Жебраючи, випросити певну кількість чого-небудь. Зачав [Книш] жебрати тоді, як хата йому погоріла. Нажебрав стільки, що й побудувався й сина оженив (Март., Тв., 1954, 374); Варфоломей Копистка висипав.. Словник української мови в 11 томах
  4. нажебрати — Наже́брати, -раю, -єш гл. Добыть нищенствомъ, напросить милостыни. Словник української мови Грінченка