1. Словник української мови Грінченка

назубити

Назубити, -ся

см. назублювати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назубити — назуби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. назубити — див. назублювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. назубити — НАЗУБИ́ТИ див. назу́блювати. Словник української мови у 20 томах
  4. назубити — НАЗУБИ́ТИ див. назу́блювати. Словник української мови в 11 томах