назубити
НАЗУБИ́ТИ див. назу́блювати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- назубити — назуби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- назубити — див. назублювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- назубити — НАЗУБИ́ТИ див. назу́блювати. Словник української мови у 20 томах
- назубити — Назубити, -ся см. назублювати, -ся. Словник української мови Грінченка