наймання

Найма́ння, -ня

с. Наемъ, наниманіе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наймання — найма́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. наймання — -я, с. Дія за знач. наймати і найматися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наймання — НАЙМА́ННЯ, я, с. Дія за знач. найма́ти і найма́тися. Відносини, що виникають з наймання робочої сили, та відносини родинні регулюються особливими кодексами (з мови документів)... Словник української мови у 20 томах
  4. наймання — Найма́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. наймання — НАЙМА́ННЯ, я, с. Дія за знач. найма́ти і найма́тися. В. І. Ленін у книзі "Розвиток капіталізму в Росії" писав: "Містечко Кривий Ріг — великий ринок наймання на землеробські і на гірничі роботи" (Визначні місця Укр. Словник української мови в 11 томах