1. Словник української мови Грінченка

накапувати

Накапувати, -пую, -єш

сов. в. накапати, -паю, -єш, гл. Накапывать, накапать. Ой у полі криниченька повна води та й накапала. Чуб. V. 986.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накапувати — нака́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накапувати — -ую, -уєш, недок., накапати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Капаючи, попадати куди-небудь або наповняти, наливати що-небудь. 2》 Капаючи чим-небудь на щось, заливати, забруднювати його. 3》 перен., розм. Доносити, обвинувачувати кого-небудь у чомусь. 4》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накапувати — НАКА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКА́ПАТИ, аю, аєш, док., перев., чого. 1. Капаючи, попадати куди-небудь або наповнювати, наливати що-небудь. – Оце розридалась, неначе мала дитина: ще в чай накапають сльози (І. Словник української мови у 20 томах
  4. накапувати — ДОНО́СИТИ на кого (перев. таємно подавати відомості з обвинуваченням кого-небудь у чомусь), ПОКА́ЗУВАТИ, ВИКА́ЗУВАТИ кого, КА́ПАТИ розм., НАКА́ПУВАТИ розм., Я́БЕДНИЧАТИ зневажл., ФІСКА́ЛИТИ зневажл., ТОПИ́ТИ кого, розм., ШЕПТА́ТИ розм., ДОКА́ЗУВАТИ заст. Словник синонімів української мови
  5. накапувати — Нака́пувати, -пую, -пуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. накапувати — НАКА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКА́ПАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Капаючи, попадати куди-небудь або наповняти, наливати що-небудь. — Оце розридалась, неначе мала дитина: ще в чай накапають сльози (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах