1. Словник української мови Грінченка

накинутися

Накидатися, -даюся, -єшся

гл. І. сов. в. накидатися, -даюся, -єшся.

1) Набрасываться, набросаться. II, сов. в. накинутися, -нуся, -нешся.

2) Набрасываться, наброситься сверхъ чего-либо.

3) Налагаться, быть наложеннымъ.

4) Навязываться, навязаться (кому).

5) Прибавляться, прибавиться.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накинутися — наки́нутися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накинутися — див. накидатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накинутися — НАКИ́НУТИСЯ див. накида́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. накинутися — НАВА́ЛЮВАТИСЯ (накидаючись на когось, валити на землю і придавлювати своєю вагою), НАСІДА́ТИ розм.; НАПОСІДА́ТИ розм., НАПОСІДА́ТИСЯ розм. (перев. у певній кількості). — Док.: навали́тися, насі́сти, напосі́сти, напосі́стися. Словник синонімів української мови
  5. накинутися — НАКИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. на кого-що. Кидатися, нападати на кого-, що-небудь. Свинячий гурт, уїдливий і пажерливий, зразу накидався на неї, рвав з рук, глушив її криком і мало не валив з ніг (Коцюб. Словник української мови в 11 томах