1. Словник української мови Грінченка

накопувати

Нако́пувати, -пую, -єш

сов. в. накопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Накапывать накопать; нарывать, нарыть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накопувати — нако́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накопувати — -ую, -уєш, недок., накопати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Копаючи, робити щось у якій-небудь кількості. 2》 Копаючи, добувати, діставати щось із землі (перев. у якій-небудь кількості). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накопувати — НАКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, чого. 1. Копаючи, робити щось у якій-небудь кількості. Мар'яна спочатку накопує рядок ямок, а потім кидає в них картоплю (М. Словник української мови у 20 томах
  4. накопувати — НАКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Копаючи, робити щось у якій-небудь кількості. Мар’яна спочатку накопує рядок ямок, а потім кидає в них картоплю (Стельмах, II, 1962, 301); Накопали [люди] колодязів, таких глибоких... Словник української мови в 11 томах