накуватися

Накуватися, -кую́ся, -є́шся

гл. О кукушкѣ: накуковаться. Та уже насиділась, та уже накувалась. Мет. 257.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накуватися — НАКУВА́ТИСЯ, ую́ся, ує́шся, док. Довго, досхочу покувати (див. покува́ти 2). До Петра зозуля накувалася, До осені дівка нагулялася (з народної пісні); Сидять [дівчата] гурточком, як сироти, тихо-журливо скаржаться на свою доленьку: Не куй, зозуле... Словник української мови у 20 томах