1. Словник української мови у 20 томах

накуватися

НАКУВА́ТИСЯ, ую́ся, ує́шся, док.

Довго, досхочу покувати (див. покува́ти 2).

До Петра зозуля накувалася, До осені дівка нагулялася (з народної пісні);

Сидять [дівчата] гурточком, як сироти, тихо-журливо скаржаться на свою доленьку: Не куй, зозуле, на ліщині, Ще й накуєшся на калині; Не плач, Марисю, у матінки, Ще й наплачешся у свекрухи (М. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накуватися — Накуватися, -кую́ся, -є́шся гл. О кукушкѣ: накуковаться. Та уже насиділась, та уже накувалась. Мет. 257. Словник української мови Грінченка