1. Словник української мови Грінченка

наляпувати

Наля́пувати, -пую, -єш

сов. в. наля́пати, -паю, -єш, гл.

1) Напачкивать, напачкать, накапывать, накапать.

2) Только сов. в.: Нахлопать, настучать.

3) Набалтывать, наболтать (языкомъ).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наляпувати — наля́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наляпувати — -ую, -уєш, недок., наляпати, -аю, -аєш, док. 1》 неперех.Розбризкувати, розливати рідину по поверхні чого-небудь. || Бруднити чим-небудь мокрим. 2》 тільки док., перех. і неперех., розм. Наговорити багато непотрібного, пустого, зайвого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наляпувати — НАЛЯ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛЯ́ПАТИ, аю, аєш, док. 1. Розбризкувати, розливати рідину по поверхні чого-небудь. За обідом нехай тільки хто накришить хлібом на столі або розіллє борщ з ложки, – Василько так і гукне.. Словник української мови у 20 томах
  4. наляпувати — НАЛЯ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛЯ́ПАТИ, аю, аєш, док. 1. неперех. Розбризкувати, розливати рідину по поверхні чого-небудь. За обідом нехай тільки хто накришить хлібом на столі або розіллє борщ з ложки, — Василько так і гукне.. Словник української мови в 11 томах