1. Словник української мови Грінченка

наменити

Намени́ти, -ню́, -ни́ш

гл. Наименовать. Син батькові не «тату», чи як инако, сказав, а менням наменив. Ном. № 13549.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наменити — -ню, -ниш, док., діал. Дати ймення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наменити — Пообіцяти, говорити, згадати Словник застарілих та маловживаних слів