наменити

намени́ти

ю, -ниш, док., діал.

Дати ймення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наменити — Пообіцяти, говорити, згадати Словник застарілих та маловживаних слів
  2. наменити — Намени́ти, -ню́, -ни́ш гл. Наименовать. Син батькові не «тату», чи як инако, сказав, а менням наменив. Ном. № 13549. Словник української мови Грінченка