намислишати

Нами́слишати, -люю, -єш

сов. в. намислити, -слю, -лиш, гл. Придумывать, придумать, выдумывать, выдумать. Що там намислить, чи зробить, — мати удові похваляться. МВ. ІІ. 79.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me