1. Словник української мови Грінченка

намисник

Нами́сник, -ка

м. Посудная полка или небольшой шкапчикъ для посуды надъ дверью гуцульской хаты. Шух. І. 101.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намисник — -а, ч., зах. Полиця для посуду в гуцульській хаті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. намисник — НАМИ́СНИК, а, ч., заст., зах. Те саме, що ми́сник. Дарці стелять на лаві під намисником (Ірина Вільде); У господарських ямах Бревенецького поселення X–XIII ст. знайдено фрагменти кераміки, намисники, фрагмент скляного браслета тощо (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. намисник — Нами́сник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)