намовина

Намо́вина, -ни

ж. = намова 1. Не любив Роман жони із людської намовини. Гол. III. 28.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намовина — -и, ж., зах. намова 1). Великий тлумачний словник сучасної мови