1. Словник української мови Грінченка

напис

Напис, -су

м. Надпись. Хмельницький отакий напис зробив. Ном. № 8099. Зробить такий напис, що хто знайде (скарб), нехай в граматку запише моє им'я. КС. 1883. IX. 232.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напис — на́пис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. напис — (над текстом твору) епіграф; (на могилі) епітафія; (під чим) підпис. Словник синонімів Караванського
  3. напис — -у, ч. Короткий текст, уміщений на чому-небудь. Виконавчий напис — розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника грошей чи майна, що його зроблено на оригіналі боргового документа. || фін. Передаточний підпис із зазначенням нового набувача. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напис — НА́ПИС, у, ч. Уміщений на чому-небудь короткий текст з будь-яким змістом, повідомленням щодо належності, призначення і т. ін. На полуденній стіні церкви була залізна дошка з написом над могилою гетьмана (І. Словник української мови у 20 томах
  5. напис — На́пис, -су, -сові; -писи, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. напис — НА́ПИС, у, ч. Короткий текст, уміщений на чому-небудь. На полуденній стіні церкви була залізна дошка з написом над могилою гетьмана (Н.-Лев., І, 1956, 338); Юрко запримітив умить якісь написи, видряпані, мабуть, нігтем на сірих стінах (Козл. Словник української мови в 11 томах