напрасник
Напрасник, -ка
м. Обидчикъ, задира. Одчепися, напраснику, я не була на празнику. Ном. № 2805.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напрасник — напра́сник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- напрасник — див. брехливий Словник синонімів Вусика
- напрасник — -а, ч., діал. Задирака; кривдник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напрасник — НАПРА́СНИК, а, ч., діал. Задирака; кривдник. Відчепися, напраснику, я не була на празнику (Номис). Словник української мови у 20 томах
- напрасник — КРИ́ВДНИК (той, хто робить комусь кривду), ОБИ́ДНИК рідше, НАПРА́СНИК діал., ОБРА́ЗНИК діал.; НАПА́ДНИК (той, хто нападає, чіпляється, щоб скривдити). Почалися позви, судова тяганина. Словник синонімів української мови
- напрасник — НАПРА́СНИК, а, ч., діал. Задирака; кривдник. Відчепися, напраснику, я не була на празнику (Номис, 1864, № 2805). Словник української мови в 11 томах