напрасник

Напрасник, -ка

м. Обидчикъ, задира. Одчепися, напраснику, я не була на празнику. Ном. № 2805.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напрасник — напра́сник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. напрасник — див. брехливий Словник синонімів Вусика
  3. напрасник — -а, ч., діал. Задирака; кривдник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напрасник — НАПРА́СНИК, а, ч., діал. Задирака; кривдник. Відчепися, напраснику, я не була на празнику (Номис). Словник української мови у 20 томах
  5. напрасник — КРИ́ВДНИК (той, хто робить комусь кривду), ОБИ́ДНИК рідше, НАПРА́СНИК діал., ОБРА́ЗНИК діал.; НАПА́ДНИК (той, хто нападає, чіпляється, щоб скривдити). Почалися позви, судова тяганина. Словник синонімів української мови
  6. напрасник — НАПРА́СНИК, а, ч., діал. Задирака; кривдник. Відчепися, напраснику, я не була на празнику (Номис, 1864, № 2805). Словник української мови в 11 томах