напрасник

напра́сник

іменник чоловічого роду, істота

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напрасник — див. брехливий Словник синонімів Вусика
  2. напрасник — -а, ч., діал. Задирака; кривдник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напрасник — НАПРА́СНИК, а, ч., діал. Задирака; кривдник. Відчепися, напраснику, я не була на празнику (Номис). Словник української мови у 20 томах
  4. напрасник — КРИ́ВДНИК (той, хто робить комусь кривду), ОБИ́ДНИК рідше, НАПРА́СНИК діал., ОБРА́ЗНИК діал.; НАПА́ДНИК (той, хто нападає, чіпляється, щоб скривдити). Почалися позви, судова тяганина. Словник синонімів української мови
  5. напрасник — НАПРА́СНИК, а, ч., діал. Задирака; кривдник. Відчепися, напраснику, я не була на празнику (Номис, 1864, № 2805). Словник української мови в 11 томах
  6. напрасник — Напрасник, -ка м. Обидчикъ, задира. Одчепися, напраснику, я не була на празнику. Ном. № 2805. Словник української мови Грінченка