напрошки

Напрошки́

нар. Напрямикъ, прямой дорогой. Вх. Зн. 40.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напрошки — присл., зах. Навпростець. Великий тлумачний словник сучасної мови